Аналітика

Торговельні мережі оптимізують бізнес

08.07.2016 / 16:55
Торговельні мережі оптимізують бізнес

Супермаркети пристосувалися до різкої зміни споживчих настроїв покупців.

Роздрібна торгівля, схоже, пережила найгірші часи. Кількість мережевих магазинів зростає, що приводить до збільшення надходжень до бюджету від їхньої діяльності. Найактивніше розвиваються продовольчі мережі, а також магазини одягу українських дизайнерів та виробників. Вони першими змогли пристосуватися до кризи та адаптувати свій асортимент відповідно до нових вимог покупців. Експерти вважають, що найгірші часи в роздрібній торгівлі вже позаду, тому ритейлери активно відкриватимуть нові торговельні точки до кінця цього року. 

Торгівля розвивається

Роздрібна торгівля активно розвивається. У першому кварталі цього року сумарно ритейл (крім торгівлі автотранспортними засобами) сплатив до зведеного бюджету 6,4 млрд грн, що становить 3,7% від загальних платежів. Для порівняння: за аналогічний період минулого року від роботи магазинів до скарбниці надійшло 1,8 млрд грн.

Інші показники теж зростають. Наприклад, за перші три місяці роздрібні магазини перерахували до бюджету 1,3 млрд грн як податок на прибуток фізичних осіб (за аналогічний період минулого року — 774 млн грн), а ПДВ — 2,1 млрд грн (1,9 млрд грн за січень-березень 2015 року). Це становить 4,5 та 5,8% від загальних надходжень до бюджету.

Найактивніше в Україні розвивається продовольчий ритейл. За даними дослідницької компанії GT Partners Ukraine, у першому кварталі поточного року в Україні відкрилося 77 мережевих магазинів, тоді як за аналогічний період минулого року — 47.

Чому ритейлери продовжують активно розвиватися? «Керівники мереж навчилися працювати в кризовий час», — вважає директор компанії Ігор Гугля. За даними декількох керівників продовольчих мереж, за перші три місяці цього року продажі зросли приблизно на 5 — 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це гарний результат, оскільки в першому кварталі минулого року ритейлери фіксували падіння обсягів реалізації. Однак це не пов’язано з активністю покупців, кількість яких скоротилася приблизно на 15 — 20%. Зростання продажів відбувається через здорожчання продуктів харчування та напоїв, особливо це стосується імпорту. Згідно з даними Державної служби статистики, у березні індекс інфляції становив 1%. До кінця цього року, за прогнозами міжнародних аналітичних компаній, ціни на товари та послуги можуть зрости приблизно на 17 — 18%.

За останні два роки український ринок продовольчого ритейлу зазнав суттєвих змін. Якщо до 2014 року значна частина компаній приділяла увагу розвитку на сході країни, то зараз тенденція змінилася. Раніше, як стверджують аналітики, мережі цікавили велика кількість східноукраїнських густонаселених міст та наявність великих промислових підприємств, які забезпечують роботою більшість місцевого населення. Однак через проведення там Антитерористичної операції бізнес звернув увагу на Київ та західні регіони. Наприклад, тільки «АТБ» планує відкрити близько 100 дискаунтерів саме в цій частині країни. Регіон привертає увагу роздрібної торгівлі з декількох причин. На заході мешкає найбільша кількість родичів заробітчан, що постійно отримують допомогу від своїх годувальників. За даними Національного банку, у першому кварталі поточного року в Україну переведено коштів на суму $644 млн, тоді як з країни надіслали $82 млн. «Родичі отримують кошти в іноземній валюті, тому це дуже цікаво. Адже продукти харчування та напої не здорожчали так сильно, як девальвувала гривня», — розповідає заступник голови наглядової ради компанії «Пакко Холдинг» (мережі «Пакко», «Вопак») Олег Мерченко. Це суттєво вирізняє населення західного регіону з-поміж інших. «Майже всі покупці економлять. Ціна грає для них важливу роль», — зазначає голова наглядової ради компанії «Фуршет» (розвиває мережу «Фуршет») Ігор Баленко.

Це змусило продовольчі мережі суттєво переглянути асортимент своєї продукції на користь дешевших, як правило, вітчизняних аналогів. Окрім того, більшість із них активно розвивають асортимент товарів під власною торговою маркою (private label), вартість яких у середньому на 20 — 25% нижча від вартості брендової продукції. Вона дешевша через те, що мережі не вкладають кошти в її просування. «Як правило, у магазині продукції під власною торговою маркою надаються найкращі місця на полицях, що дає змогу збільшити обсяги продажів», — зазначає директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. Залежно від мережі на частку цієї продукції вже припадає 15 — 20% від товарообороту, і частка ця тільки зростатиме. Саме ставка на private label дає змогу продовольчим мережам не втрачати покупців.

Магазини, що працюють на заході країни, приваблюють угорців, поляків, словаків, які живуть недалеко від кордону. «Різниця в ціні на продукти між країнами ЄС та Україною може становити 30 — 40%. Тому їздити до нашої країни за покупками стає дедалі вигідніше, — зазначає Олексій Дорошенко. Деякі українські супермаркети розміщують рекламу своїх прикордонних супермаркетів іноземною мовою, а тих, хто зацікавлений їх відвідати, щоразу більшає».

Українці економлять на одязі та прикрасах

Черг до магазинів, що торгують непродовольчими групами товарів, майже немає. За даними компанії «Ельдорадо», у першому кварталі продано приблизно на 20% менше одиниць побутової техніки та електроніки, а загалом реалізовано 6,2 млн пристроїв. Оскільки техніка через девальвацію ­гривні здорожчала, то в грошовому еквіваленті продажі скоротилися приблизно на 2% та становили 10,5 млрд грн. Більшість українців зараз економлять, тож намагаються не купувати нове обладнання, а ремонтувати старе. Наприклад, зараз у більшості сервісних центрів столиці спостерігаються черги на декілька тижнів наперед. «Роздрібні мережі не скорочують кількість магазинів, оскільки конкуренція на ринку зараз величезна. Однак економити доводиться, тож за останній рік асортимент магазинів скоротився приблизно на третину, а площі супермаркетів — на 30 — 40%», — зазначає директор мережі з продажу побутової техніки та електроніки, який попросив не називати його імені. Окрім того, зараз ритейл активніше розвиває свої інтернет-майданчики, де можна замовити техніку, а забрати — у магазині. Наприклад, такі пропозиції є в мережі «Алло», яка продає габаритну техніку (холодильники, духовки, пральні машини тощо), тоді як у магазині акцент зроблено саме на мобільних телефонах, планшетах, аксесуарах до них тощо. «Ми задоволені результатами, — розповідає директор мережі Валерій Золотухін. — Схожа ситуація спостерігається й у сегменті ювелірних прикрас: українці дарують найбільш економні моделі, серед яких попит мають вироби не з золота, а срібла. Саме тому спеціалізовані магазини активно розширюють їхній асортимент».

У магазинах з продажу одягу, взуття та аксесуарів ситуація теж не найкраща. Більшість магазинів, що працюють у торговельних центрах, закуповують товари за кордоном, тому ціна на них зросла пропорційно девальвації гривні. Це призвело до падіння продажів приблизно на 10 — 15% у кількості проданих товарів за останній рік, тоді як у грошовому еквіваленті обсяг реалізації не змінився. Співвласник компанії Zeebra (ТМ Butlers, Glossip, Peacocks) Дмитро Єрмоленко додає, що активно продажі в магазинах зростають лише під час розпродажу. Тож мережам доводиться більше вкладати коштів у маркетинг. «Доводиться переглядати асортимент та зменшувати залишки товарів», — констатує генеральний директор групи компаній «Ультра» (мережі Baldinini, Levi’s, Pierre Cardin, Lagerfeld и Guess) Андрій Макаров. Інші мережі намагаються змінити постачальників та імпортувати в Україну найбільш економні моделі одягу чи взуття, що дає можливість збільшити продажі.

Однак найкраще ситуацією, що склалася, скористались українські дизайнери та виробники одягу. За кризові роки в Україні відкрилося понад 20 різноманітних мереж та звичайних магазинів, серед яких U Dress, UA Made, Kokon Space та інші. Arber Group, наприклад, відмовилася від імпорту та повністю виробляє весь асортимент своєї продукції на українських фабриках. Окрім доступних цін у магазинах українських брендів, їхня популярність серед покупців пов'язана ще й з патріотизмом українців, які дедалі частіше купують товари власного виробництва.

Найгірші часи позаду

Ритейлери не планують зменшувати темпи розвитку і цього року. Частково це пов'язано з тим, що, на думку керівників мереж, найгірший період для роздрібної торгівлі позаду. Про це свідчать дані Державної cлужби статистики України. За її даними, у січні — березні  поточного року розмір роздрібного товарообігу становив 121,88 млрд грн, що на 3,6% більше за аналогічний період минулого року. Панічні настрої в суспільстві спадають, а українці схильні до більших витрат.

Заохочують роздрібну торгівлю до розвитку і власники приміщень. Наприклад, керуючі торговельними центрами йдуть на поступки орендарям та погоджуються знижувати вартість наймання приміщень приблизно на третину. Деякі власники готові робити ремонт власним коштом, що теж заохочує мережі активніше відкривати нові магазини.

Власники нерухомості, розташованої на перших поверхах будівель, узагалі не прив'язують вартість оренди до курсу. У такий спосіб багато з них намагаються залучити не лише магазини, а й рестораторів. «З початку року в столиці відкрилося декілька десятків нових закладів громадського харчування. Цей сегмент, на відміну від минулого року, зараз досить активно розвивається», — розповідає генеральний директор компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова. Найактивніше традиційно бізнес розвиватиметься в Києві, Львові та Одесі, які приймають найбільшу кількість туристів.

Новий виток розвитку може спостерігатися й через проведення наступного року, найімовірніше в Києві, пісенного конкурсу Євробачення. Це може привести до зростання популярності України у світі та збільшення туристичного потоку, а заробити на цьому спробують саме магазини українських виробників та дизайнерів, а також ресторани. Ціни в місцевих магазинах та закладах харчування зазвичай суттєво нижчі порівняно з країнами ЄС. Це спонукатиме європейців забути про економію.

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06