Мета цієї публікації — звернути увагу на таємницю як особливий вид інформації, яка може фігурувати при отриманні органами слідства документів шляхом направлення вимог у порядку ст. 93 КПК та в порядку проведення допитів. У нашому випадку нас цікавитимуть два її види: комерційна та банківська.

Фінансова відповідальність. Зміни у законодавстві. Типології, керівництва, звіти. Кримінальні новини у сфері протидії відмиванню коштів. Боротьба з фінансуванням тероризму.

Якщо поглянути на кримінальне правопорушення, яке передбачене частиною першою ст. 212 ККУ та є базовим для правопорушень, передбачених іншими частинами цієї статті, тобто без «довісків», які в кримінальному праві називаються кваліфікуючими ознаками, то можна дійти висновку, що таке правопорушення можна вчинити лише умисно, що воно полягає в ухиленні від сплати податків та обов’язково повинно призвести до фактичного ненадходження сум податків у тих чи інших розмірах до відповідного бюджету.

Усім відому найпоширенішу в колах економічних злочинів ст. 205 «Фіктивне підприємництво» ККУ було декриміналізовано законодавцями ще у вересні 2019 року.
На заміну їй одразу «прийшла» ст. 205-1 ККУ «Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб — підприємців».

З 1 липня 2020 року в Україні з’явилось таке поняття, як кримінальні проступки. Це відбулося завдяки змінам, внесеним Законом України від 22.11.2018 р. № 2617-VIII до ККУ та КПКУ, зокрема щодо класифікації злочинів за ступенем тяжкості.

Всім, кого це так чи інакше стосується, відомо, що наприкінці вересня 2019 року набрали чинності зміни до ст. 212 ККУ, а саме: з одного боку, було підвищено нижню межу розміру фактичних ненадход­жень до бюджету, який обумовлює (звісно, за наявності інших необхідних підстав) настання кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, а з іншого — посилено відповідальність за вчинення діянь, передбачених цією статтею.

Чи правомірні виклики на допит одночасно на кілька дат? Якщо особа відмовилася від давання показань проти себе, то чи має право слідчий її допитувати? Хто має відшкодовувати витрати на проїзд/проживання особам, яких викликають до іншого населеного пункту?

Які показання, на думку податківців, свідчать  про ознаки фіктивного підприємництва? Як такі аргументи сприймаються адміністративними судами?