Узгоджено зміни, які необхідно внести до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Мінфін спільно з Держмитслужбою підготували законопроєкт, що запроваджує можливість отримання українськими підприємствами попередніх рішень про застосування методу та критеріїв визначення митної вартості.

Закон України «Про валюту і валютні операції»

Постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 1

Постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2

Постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3

Постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 4

Постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5

Постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 6

Постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7

Постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 8

Зазвичай при проведенні аналізу наявності ризиків ТЦ контролюючі органи використовують комбінацію джерел і даних для виявлення ознак, що вказуватимуть на наявність ризиків. При цьому використання різних джерел інформації є гарантією того,  що в полі зору  будуть навіть менш значні ризики. Крім того,  це дає змогу здійснювати перехресний контроль інформації, що допомагає відокремити несуттєві питання і зрештою зосередитися на операціях і відповідно платниках, які потребують подальшої перевірки.

Указом № 319 передбачено здійснення суб’єктами підприємницької діяльності щоквартального декларування належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Резидент України планує придбати частку у статутному фонді українського ТОВ. Учасником ТОВ, що має намір продати таку частку, є юридична особа — резидент Російської Федерації. Чи потрібно сплачувати в Україні податок з доходу нерезидента від операцій з продажу корпоративних прав, дізнайтесь далі.

Строки розрахунків за експортно-імпортними операціями встановлено Законом № 185.

Розглянемо порядок ведення бухгалтерського і податкового обліку при здійсненні операцій з експорту та імпорту товарів за посередницькими договорами у обох його сторін — комітента й комісіонера.

Пунктом 1 постанови Правління НБУ від 13.12.2016 р. № 410 визначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1, 2 Закону №  185, здійснювалися у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Загальний порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними операціями регулюється Законом № 185, Декретом № 15-93 та Інструкцією № 136. Дізнаємося, які нюанси виникають при розрахунках за такими операціями та про що слід пам’ятати, здійснюючи зовнішньоекономічні розрахунки.

Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності (далі — ЗЕД) в Україні мають усі суб’єкти господарювання незалежно від форм власності та обраної системи оподаткування. Розрахунки за операціями у сфері ЗЕД здійснюються в іноземній валюті. Розглянемо, як визначаються доходи і витрати у платника єдиного податку, який знаходиться на третій групі та застосовує ставку податку 5 %, що виникають від курсових різниць.

З 16.05.2017 р. набрав чинності наказ № 399, яким оновлено Порядок проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» (далі — Порядок № 344).

Верховною Радою України 14.03.2017 р. ратифіковано Конвенцію між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал (далі — Конвенція), підписану 06.09.97 р., та Протокол про внесення змін до Конвенції (далі — Протокол), підписаний 30.09.2016 р.

Слід пам’ятати, що для зовнішньоекономічних контрактів діють особливі правила обчислення строків позовної давності. Про те, коли виникає право на позов та розпочинається перебіг строку позовної давності, йтиметься у цій статті...